У багатьох селах і приватних секторах мережа «гуляє»: вночі 250 В, ввечері 170, а коли всі вмикають бойлери — ще нижче. Інвертор із батареєю вирішує частину проблеми, але не всю: він теж має вікно вхідної напруги, а реле, стабілізатори і продаж у мережу додають свої нюанси. Розбираємо, що відбувається і що з цим роблять власники.

Яка напруга нормальна

  • Норма — 230 В ±10 %, тобто приблизно 207–253 В.
  • «Прийнятно», але вже погано — за практикою власників, нижня межа близько 175 В і верхня близько 268 В. Нижче 175 В небезпечно для приладів з асинхронними двигунами: компресорів холодильників, насосів, циркуляційних насосів, газових котлів — вони або не запустяться, або перегріються і вийдуть з ладу. Вище 268 В небезпечно майже для всього.

Головна асиметрія: низька напруга «б'є» по моторах, висока — по електроніці. Тому їх лікують по-різному.

Що робить інвертор

Гібридний інвертор має налаштоване вікно вхідної напруги (наприклад, 170–280 В в режимі для побутової техніки). Якщо напруга мережі виходить за нього, інвертор відключає вхід і переходить на батарею.

Це зручно, але створює дві типові проблеми.

1. Мережа то є, то немає — «шумить» перемикання

Приклад із чату: лінія від ДТЕК коливається від 90 до 250 В залежно від години і активності сусідів. Власник поставив реле напруги перед інвертором на 120–250 В. Коли вмикається бойлер на 2,5 кВт, напруга падає нижче 120 В, реле відключає мережу на 10 секунд, інвертор пищить і переходить на батарею. Напруга без бойлера повертається до 150 В, реле знову вмикає лінію — бойлер знову її «просаджує». Цикл триває, поки бойлер не нагріється або сусіди не вимкнуть навантаження.

Що допомагає:

  • більша затримка вмикання і гістерезис на реле;
  • не вмикати потужні навантаження, поки напруга низька;
  • живити потужні прилади через інвертор від батареї, а не «напряму» з мережі, що просідає;
  • скаржитися оператору мережі — проблема лінії, а не вашого обладнання.

2. Інвертор як «стабілізатор»

Гібрид у режимі, де пріоритет віддано батареї, а мережа лише підживлює, відокремлює навантаження від коливань мережі — будинок бачить свої стабільні 230 В. Власник одного інвертора з реле напруги на вході каже, що система «ще й працює як стабілізатор». Але в режимі байпаса (мережа напряму на навантаження) інвертор пропускає напругу мережі як є — з усіма просіданнями. Стабілізації там немає.

Стабілізатор: коли потрібен

Власники, що ставлять стабілізатор, пояснюють: сучасні прилади споживають кіловати, а лінії й трансформатори будувалися під набагато менше навантаження. При 15 кВт на трьох фазах напруга сідає. Стабілізатор повертає 230 В, і техніка працює без обмежень.

Що враховують при виборі:

  • потужність при мінімальній вхідній напрузі. У паспортах ступінчастих стабілізаторів вихідна потужність на нижній межі вхідної напруги суттєво менша за номінал: приклад із чату — стабілізатор на 22 кВА при мінімальній вхідній напрузі віддає близько 14,5 кВт;
  • тип: безшумні на симісторах/тиристорах або з механічними реле; останні «клацають»;
  • місце: на вводі всього будинку, лише на окремі споживачі (котел, свердловина, кондиціонер) або між інвертором і будинком;
  • висока напруга. Стабілізатор, що лише підвищує, від 268 В не врятує; для цього потрібен той, що знижує, або ставлять захисне реле.

Для окремих приладів власники ставлять маленькі стабілізатори на котел, холодильник і свердловину.

Висока напруга і продаж у мережу

Окрема історія — коли станція віддає надлишок. Щоб «протиснути» струм у мережу, інвертор піднімає свою вихідну напругу вище за мережеву. Власники описують такі картини:

  • напруга з боку мережі 255–259 В, а з боку будинку від інвертора ще на 5 В більше — 260–264 В;
  • у сонячні години, коли віддають усі сусідні станції, напруга у сільській мережі перевалює за 265 В;
  • один власник обмежив потужність продажу влітку до 4–4,5 кВт, бо при 5 кВт напруга в обід виходила за 265 В.

Способи, які описують власники: обмеження потужності віддачі, стабілізатор між інвертором і будинком (щоб вантаж бачив нормальні 230 В), а також перенесення споживання на години найвищої генерації. Детальніше про сам продаж — у статті продаж електроенергії в мережу.

Важливо: пороги захисту інвертора та опломбовані обмежувачі виставляє оператор мережі. Один із власників розповідав, що сам виставив поріг відсікання вище за норму (253 В), — так робити не варто: це може порушувати умови приєднання, і оператор має право відключити станцію.

Три фази і перекіс

Ще один випадок: на трьох фазах 195, 215 і 230 В. Після включення інвертор на одній фазі «піднімає» напругу до 250 В, на іншій «просаджує» до 180 В, зарядка обривається, а мережа вимикається. Причина — сильний перекіс фаз і слабка лінія. Налаштування «асиметричного живлення» в інверторі допомагають лише частково; справжнє рішення — розбалансувати навантаження між фазами й вимагати від оператора відновити лінію.

Що порадити

  1. Заміряйте напругу у розетці під навантаженням, а не в тиші: ключова цифра — просідання при включенні бойлера чи насоса.
  2. Реле напруги перед інвертором — з регульованими порогами й затримкою.
  3. Моторні прилади (холодильник, насос, котел) — від інвертора, коли мережа нижче 175 В.
  4. Стабілізатор ставте, розуміючи його потужність на нижній межі входу.
  5. Якщо продаєте надлишок — слідкуйте за напругою в обід і не змінюйте пороги, виставлені оператором.
  6. Довгі лінії до насосів і котлів мають запас за перерізом кабелю — втрати додаються до просідання мережі; див. також газовий котел від інвертора.

Пускові струми моторів, які особливо чутливі до низької напруги, розібрані в статті пускові струми.