Застосунок виробника показує, що система працює. Але щоб порівняти стринги між собою, зарядити батарею за прогнозом погоди або зрозуміти, чому інвертор «висить» о шостій ранку, потрібні локальні дані. Розбираємо, як власники Deye та інших гібридів налаштовують моніторинг, що вміє Home Assistant і де їх підстерігають проблеми.

Що дає власний моніторинг

  • Потужність кожного MPPT окремо. Власник із двома стрингами на різних скатах порівнює їх по годинах доби. Так видно, який стринг відстає, чи це тінь, чи брудні панелі, чи проблема контакту.
  • Історія за місяці. Хмара виробника зберігає обмежено, а власна база — скільки завгодно.
  • Автоматизація. Заряд від мережі за розкладом, увімкнення бойлера, коли є надлишок сонця, сповіщення про помилки й низький заряд.
  • Незалежність від хмари. Локальні дані працюють, навіть якщо сервіс виробника недоступний.

Як дані потрапляють у Home Assistant

Основні шляхи:

  1. Wi-Fi-логгер інвертора (наприклад, з застосунком Solarman) — читає інвертор і віддає дані в хмару. Спільнота Home Assistant має інтеграції, які забирають ці дані локально — зокрема для інверторів Deye, Sunsynk і Sol-Ark.
  2. RS485/Modbus напряму — дротовий зв'язок інвертора з невеликим контролером. Надійніший за Wi-Fi і не залежить від прошивки логгера.
  3. Зв'язок із батареєю — багато батарей (Dyness та інші) віддають свій стан по RS485 або CAN, і його теж можна підтягти.

Найпростіша перевірка результату — сенсор потужності по кожному MPPT. Один із власників побачив у логах потужність кожного стринга з інтервалом у кілька секунд і захотів порівняти їх програмно.

Підводні камені

Логгер показує нулі

Реальний випадок з чату: гібридний Deye з логгером LSW3 прошивки 1.06. Застосунок у хмарі показує всі дані, а локально через Modbus TCP і AT-протокол читаються лише конфігураційні регістри, а всі робочі регістри повертають нулі. Веб-інтерфейс логгера показував сміття. Власник пробував різні ідентифікатори пристрою і різні бібліотеки — без результату. Висновок, до якого приходять у таких випадках: якщо прошивка логгера не віддає дані локально, надійніший шлях — RS485 напряму.

Дані інвертора і батареї не збігаються

Інвертор і BMS вимірюють напругу з різною точністю. Власники помічали розбіжність 0,1–0,13 В: інвертор, який міряє через кабель, показує менше за BMS. Наслідок — заряд «зупиняється» на 99 %, хоча батарея вже повна. Допомагає калібрування напруги в BMS за реальним замірюванням мультиметром і зв'язок інвертора з батареєю по CAN або RS485, коли інвертор бере дані від BMS, а не рахує сам. Докладніше — налаштування заряду і розбаланс комірок.

Батарея сигналізує про перенапругу, а інвертор «тримає» свої налаштування

Приклад: система Deye SUN-6K з двома батареями Dyness. У Home Assistant з'явилися повторювані сигнали «Pack high voltage» при заряді 100 % і одноразово «Cell high voltage». Комірки на одному з модулів розходились на 50–60 мВ. Налаштування інвертора: абсорбція 57,6 В, вирівнювання 57,6 В, підтримка 55,2 В, а сама батарея повідомляла ліміт заряду близько 56,5 В.

Тобто інвертор налаштований на напругу, вища за ліміт батареї. Власник зменшував абсорбцію до 56,4 В, вимикав підтримку (float), балансував — сигнали ставали рідшими, але повністю не зникали. Висновок: налаштування заряду інвертора мають лежати нижче за ліміти, які заявляє BMS, і залежать від комунікації між ними. Для LiFePO4 з 16 комірок 57,6 В — це 3,6 В на комірку, що вище за типові рекомендації 3,45–3,55 В.

Налаштування, які не зберігаються

Ще один випадок: змінити «Charging request voltage» батареї по RS485 можна, але після перезавантаження значення скидається; через офіційний застосунок — зберігається. А сам інвертор бере нову напругу заряду лише після повного вимкнення і зняття напруги з DC-шини. Тому автоматизація «змінювати напругу раз на місяць для балансування» на льоту не працює — кожен виробник має свої правила.

Розумний заряд за прогнозом

Найцікавіша автоматизація з чату — заряд батареї від мережі вночі залежно від прогнозу генерації на завтра.

Схема власника:

  • прогноз береться з сервісу прогнозу генерації Solcast через API; через ліміт запитів (10 на добу на безкоштовному рівні) опитування — кожні 4 години;
  • для калібрування — показник, що порівнює прогноз із реальною генерацією за сьогодні: зазвичай виходить у межах 90–110 %;
  • станція споживає близько 12 кВт·год на добу, батарея заряджається від мережі зі швидкістю 2,5 кВт·год на годину;
  • правила: прогноз менше 5 кВт·год — заряд 3 години (7,5 кВт·год); від 5 до 8 — 2 години; від 8 до 10 — 1 година; від 10 — без підзарядки;
  • додатково — «буст»: якщо о 6 ранку батарея глибоко розряджена, на годину вмикається підзаряд.

Ідея, яку варто взяти й без Home Assistant: нічний тариф і відсоток заряду, залежний від того, чи буде сонце вдень. Заряджати від мережі в темний день, а сонячний не витрачати.

Безпека мережі

  • Не виставляйте Modbus-порт інвертора або логгера в інтернет — вони створені для локальної мережі і не мають нормального захисту.
  • Для віддаленого доступу використовуйте VPN, а не проброс портів.
  • Логгери й моніторинг краще тримати в окремій мережі (гостьовій або VLAN), ніж поряд з комп'ютерами й камерами.
  • Не міняйте параметри батареї й інвертора з автоматизації, доки не зрозуміли, який параметр за що відповідає: помилкова напруга заряду може пошкодити батарею.

Що з чого почати

  1. Спершу переконайтесь, що інвертор і батарея зв'язані між собою по CAN або RS485 — це дає правильні ліміти заряду.
  2. Підключіть локальний моніторинг лише на читання: потужність по MPPT, заряд, напруга комірок.
  3. Кілька тижнів просто спостерігайте: як розходяться комірки, коли просідає напруга, як працює нічний заряд.
  4. Лише після цього додавайте керування.

Загальна картина налаштувань — у статті досвід власників, а розшифровка помилок — коди помилок Deye.